Архів за місяць: Лютий 2021

“Студентська республіка” запрошує на “ХІІІ Зимову Студреспубліку”

Всеукраїнська молодіжна громадська організація “Студентська республіка” запрошує на інтелектуальну подію сезону – “ХІІІ Зимову Студреспубліку” на тему “(Р)еволюційний план для прогресу України та людства”. Детальніше читайте за покликанням:

Для прогресу треба бути сміливими! (результати конкурсного відбору на ЗиСР-ХІІI)

Підготовка до молодіжного форуму “Всі свої”

22 лютого 2021 року відбулося засідання студентського активу навчальних закладів Кам’янець-Подільської об’єднаної територіальної громади. Основним питанням порядку денного було проведення молодіжного форуму “Всі свої”, який заплановано на травень. Метою форуму є знайомство, самопрезентація, поглиблення знань про свої права й обов`язки та налагодження співпраці учнівського і студентського самоврядування Кам`янець-Подільської ОТГ. На зустрічі К-ПНУ представляли: депутат міської ради, аспірант історичного факультету, модератор зібрання Олександр Марчук, спікер студентського сенату Аліна Власова, студентка факультету української філології та журналістики Аліна Довга, координатор роботи зі студентською молоддю Валентина Колодій. Було обрано оргкомітет, членами якого стали студенти нашого університету Аліна Довга (факультет української філології та журналістики) та Максим Сльозкін (історичний факультет) .
Під час засідання було обговорено вступні питання щодо організації та проведення заходу, визначено голову, заступника та секретаря оргкомітету, створено структурні підрозділи для кращої координації та злагодженої роботи.
Наша молодь активна і прагне рухатися до розвитку! Пишаємося цим.

Пам’ять про загиблих героїв Небесної Сотні завжди в наших серцях

20 лютого згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в Україні щорічно відзначають День пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Саме цими днями  під час Революції Гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого апогею…

20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Євромайдану. Як відомо, революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану. Життя невинних людей, котрим була неабияк важлива доля українців та України загалом .

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Того дня  на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною Сотнею», а під час прощання із загиблими лунала пісня «Плине кача…», яка стала українським народним реквіємом.

Сумний список Небесної Сотні розпочато 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану – Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже нараховувалось 9 загиблих. З 18 до 21 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 84 герої, після 21 лютого – ще 18.

Крім українців, жертвами  стали білоруси, вірмени та грузини. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні. 104-ом Героям Небесної Сотні Президент України Петро Порошенко посмертно присвоїв звання Героїв України, а троє іноземців (громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані) посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

Сьогодні в багатьох містах України проводять меморіальні заходи, присвячені пам’яті загиблих героїв.

Українці завжди мають пам’ятати, що Герої Небесної Сотні віддали своє життя за можливість України крокувати вперед і бути європейською країною. А це найвища цінність. Тому потрібно зробити все для того, щоб ця висока ціна була заплачена не дарма!

Ми – Єдина країна! Ми всі прагнемо одного – миру, спокою, міцної і квітучої держави та чистого неба над головою.

Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв Небесної Сотні в наших серцях. Пошануємо хвилиною мовчання всіх, хто поклав життя за долю, за волю, за незалежність і свободу нашої з вами єдиної України! Герої не вмирають, поки живе пам’ять про них!

Андріана Веркаш, голова студентського самоврядування 

історичного факультету 

Продовжуємо співпрацю з Британською Радою в Україні

Друзі, молодіжна команда К-ПНУ продовжує серію тренінгів за програмою Британської Ради “Активні Громадяни”, що реалізують у межах грантової угоди між Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка і Посольством Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні.

Команда фасилітаторів і представників Університету Огієнка щиро запрошує охочих долучитися до участі в наступному віртуальному локальному тренінгу, що відбуватиметься 10-13 березня 2021 року. Ураховуючи побажання учасників, усі активності відбуватимуться з 18.00.

На тренінгу ви отримаєте нові знання з:

– ефективного діалогу та комунації;

– налагодження конструктивної співпраці у своїй громаді;

– розуміння власної ідентичності.

Ви матимете змогу створити та реалізувати проєкт соціальної дії для розвитку громади, отримавши на нього фінансування.

На вас чекатиме приємний бонус: онлайн-сесія “Глобальний запит – локальне рішення” від Оксани Почапської, кандидата наук із соціальних комунікацій, доцента кафедри журналістики, експерта заходу, на якій буде закцентовано увагу на проблемі порушення прав людини в медіапросторі.

Реєстрація на тренінг за покликанням: http://surl.li/lsgx

Дедлайн – 06 березня 2021 року.

Об’єднуємося локально для того, аби діяти глобально!

Маским Сльозкін, магістрант історичного факультету,

сертифікований фасилітатор Британської Ради в Україні

Герб України – один із основних символів нашої держави

Державні символи кожного народу зазвичай пов’язані з багатовіковою традицією. І Українська держава не є винятком. Тризуб фігурує ще на монетах князя Володимира Великого, а потім, з деякими відмінностями, – Святополка і Ярослава Мудрого.

Цей знак було виявлено під час археологічних досліджень Десятинної церкви на фундаменті храму. Професор Михайло Грушевський стверджував, що це був родовий знак князя Володимира і Київської держави.

Про Тризуб, як український символ, говорили і в часи новітньої історії нашої держави. Відтак у грудні 1917 року Українська Центральна Рада затвердила Тризуб як Державний Герб УНР. Із 22 січня 1919 року, відповідно до Закону про возз’єднання, Тризуб було внесено до у крайового герба ЗУНР.

За часів Гетьманату Тризуб залишився в геральдичному вжитку. 24 листопада 1918 року спеціальна комісія схвалила проєкти герба та печатки, підготовлених Георгієм Нарбутом, але вони залишилися незатвердженими.

У Радянській Україні тризуб піддавався офіційній дискредитації, залишаючись символом національно-визвольного руху. У статті 166 Конституції УРСР (ред. 1989 р.) зазначено: «Державним гербом Української Радянської Соціалістичної Республіки є зображення серпа і молота, поміщених на щиті в променях сонця і в обрамленні колосся, з написом на стрічці: внизу вінка — “Українська РСР”, на правому витку – “Пролетарии всех стран, соединяйтесь!”, на лівому — “Пролетарі всіх країн, єднайтеся!”. Над щитом між колосками — п’ятикутна зірка».

19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю постановою затвердила Державний герб незалежної України. Ним став національний символ українців часів визвольних змагань XX століття – золотий Тризуб на синьому щиті. У документі зазначено про те, що: «зображення Державного герба України поміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов’язковим додержанням пропорцій зображення герба, затвердженого пунктом I цієї Постанови». Така ж інформація представлена і в статті 20 Конституції України.

Саме цим і визначено сучасне правове становище Державного Герба. Проте в колі науковців, юристів та істориків точаться дискусії щодо необхідності формування дизайну Великого Державного Герба України. Зокрема, у 2020 році було проведено відповідний конкурс, проте, як зазначає історик Тарас Чухліб – «Питання великого Герба – на часі, але тут варто наголосити на тому, що цей символ повинен відобразити усі історичні державотворчі періоди нашої історії та символіку Великої Скіфії, Антського царства, Київської Русі, Галицько-Волинського королівства, Козацької держави, а також наших національних держав 20 – початку 21 століття. Звичайно, що Тризуб як наш тисячолітній символ має бути головною домінантою Великого Герба».

Максим Сльозкін, магістрант 1 курсу історичного факультету, керівник наукового сектору студентського самоврядування історичного факультету

Відбулася тренінгова зустріч зі студентами в межах марафону «Чарівних змін» від соціально-психологічної служби К-ПНУ

Соціально-психологічна служба К-ПНУ в межах анонсованого марафону «Чарівних змін» провела тренінгову зустріч зі студентами університету. Мета зустрічі – стимуляція особистісного зростання його учасників шляхом аналізу стандартних неконструктивних настановлень, навчання навичкам саморегуляції думок, реакцій та емоцій, активізація позитивного мислення, розвиток упевненості в собі.

Унікальність марафону «Чарівних змін» полягає в тому, що ніхто не говорить, як потрібно прожити своє життя. Учасники самі навчаються «бачити» себе і життя навколо по-новому, а відтак роблять важливі для себе висновки. Завдяки використаній методиці «відкриття» учасник отримує доступ до нових рівнів свободи вибору й особистої сили, необхідних для створення майбутнього.

Марафон «Чарівних змін» – це можливість ознайомитися із самим собою: з особливостями свого характеру, мислення, сприйняття. Це дослідницький процес пізнання себе, а також процес набуття нових навичок; метод надання психологічної допомоги, який свідомо, планомірно і систематично застосовують у невеликій групі з метою зміни ставлення її учасників до соціального оточення і власної особистості.

Дякуємо студентам за відкритість, активність, креативність під час заняття. Чекаємо всіх охочих на індивідуальних та групових тренінгах.

З графіком роботи психологів соціально-психологічної служби можна ознайомитися запокликанням.

Соціально-психологічна служба К-ПНУ

Результати виборів делегатів до складу вчених рад факультетів

12 лютого 2021 року в К-ПНУ відбулися вибори делегатів до складу вчених рад факультетів. За результатами голосування вважати обраними делегатами:

  1. Касянчук Софію Сергіївну (факультет іноземної філології);
  2. Матвеєву Анастасію Олегівну (педагогічний факультет);
  3. Микитюк Ірину Мирославівну (педагогічний факультет);
  4. Столярчук Катерину Володимирівну (факультет корекційної та соціальної педагогіки і психології);
  5. Гірчук Анастасію Романівну (фізико-математичний факультет);
  6. Голованчук Каріну Віталіївну (факультет фізичної культури).

Студентський сенат К-ПНУ організовує акцію «Подаруй книгу»

 У 2012 році засновниця відомого сайту дитячої книги Delightful Childern’s Books, американка Еммі Бродмур започаткувала Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day). З того часу 14 лютого у всьому світі відзначають це свято, мета якого – заохотити людей з усього світу подарувати книгу бібліотеці, друзям, родичам та об’єднати всіх поціновувачів читання.

З 09 до 19 лютого 2021 р. студентський сенат К-ПНУ організовує акцію «Подаруй книгу». Здобувачі вищої освіти, науково-педагогічні працівники, співробітники університету та всі охочі можуть долучитися до акції. Для цього необхідно дібрати книги (наукові, навчальні, дитячі та ін.), які можна подарувати бібліотеці К-ПНУ, закладам освіти Кам’янця-Подільського та тим, хто їх потребує.

Книги можна приносити до 202 каб. головного корпусу університету.

Керівник навчального відділу Людмила Горчак та кандидат біологічних наук, доцент Іван Федорчук уже долучилися до акції та передали книги, які незабаром знайдуть своїх читачів.