Програма «Всесвітні студії» Фонду Віктора Пінчука приймає заявки на отримання грантів для навчання за кордоном

До 15 травня 2021 року програма «Всесвітні студії» Фонду Віктора Пінчука приймає заявки на отримання грантів на навчання за магістерськими програмами в 200 кращих університетах світу. З 2009 року метою програми є формування групи професіоналів, здатних стати рушійною силою перетворень в Україні.

Молоді талановиті українські студенти та фахівці можуть подати документи на конкурс на сайті програми worldwidestudies.org

Підтримка надається тим аплікантам, хто планує навчання в галузях, які є особливо важливими для розвитку України, а саме: аграрні науки, альтернативна енергетика, державне управління, інженерія та технології, публічне право, екологія й охорона навколишнього середовища. Фонд також може розглядати заявки для отримання гранту в інших галузях, але потенційні кандидати мають представити обґрунтування доцільності підтримки навчання за обраною спеціальністю.

Обов’язковою вимогою Фонду Віктора Пінчука до всіх отримувачів грантів є зобов’язання по завершенню навчання за кордоном повернутися в Україну для роботи за фахом протягом щонайменше 5 років.

Потенційні апліканти програми «Всесвітні студії» мають відповідати наступним вимогам:

  • бути громадянами України віком до 35 років на момент вступу до університету;
  • мати ступінь бакалавра, або вище, за фахом, що вимагається обраним закордонним університетом та магістерською програмою даного університету;
  • бути зарахованими (з документальним підтвердженням) до складу студентів обраної магістерської програми закордонного університету та готовими почати навчання восени 2021 року;
  • мати чіткий план застосування отриманих знань та навичок в Україні;
  • мати твердий намір працювати в Україні за отриманим фахом.

Про програму

«ВСІ СВОЇ»

07 травня 2021 року за рішенням постійної комісії Кам’янець-Подільської міської ради VIII скликання з питань освіти, культури і туризму, молоді та спорту, охорони здоров’я, соціального захисту населення планується провести форум учнівського та студентського самоврядування.

Форум проводиться з метою налагодження співпраці між учнівським та студентським самоврядуванням навчальних закладів, обмін досвідом між молодими людьми та популяризації учнівського та студентського самоврядування.

Оскільки особливе місце у програмі форуму виділяється для самопрезентації учнівського та студентського самоврядування, то організаційний комітет форуму вирішив провести конкурс відеопрезентацій.

Відео має показати, як працює учнівське або студентське самоврядування навчального закладу та розповісти про активну молодь, що навчається у закладі.

Під час створення відеоролику варто приділити увагу наступним елементам:

  • реалізація ідеї учнів (студентів) у команді;
  • креативність;
  • гарна якість відео та звуку;
  • самостійний підхід учнів (студентів) до реалізації ідеї.

Навчальний заклад має опублікувати створені відеоматеріали на своїх офіційних сторінках у соціальних мережах з хештегом #ВСІСВОЇТУТ до 25 квітня

Сенат К-ПНУ вже розпочав підготовку до форуму – вибрали організаційний комітет, до складу якого увійшли голови студентських рад факультетів та охочі студенти, склали  план відео.

 

Як розпізнати та допомогти людині, яка розмірковує про самогубстов?

У сучасному світі самогубство є однією з найбільш актуальних психологічних і соціальних проблем. Науковці до цього часу не мають точної відповіді на запитання, що саме змушує людей вкорочувати життя та як цьому можна ефективно запобігати.

Безліч чинників, з якими стикається людина у повсякденному житті, в певний момент можуть штовхнути її на злочин проти самої себе. Багато самогубств відбуваються імпульсивно в моменти кризи, коли стає важко впоратись з життєвими негараздами, – фінансовими проблемами, завершенням стосунків чи важкими хворобами. В зоні ризику знаходяться також люди, які мають алкогольну чи наркозалежність.

Крім того, люди, які стали свідками конфліктів чи катастроф, пережили насильство або втрату близької людини – дуже повʼязані з деструктивною поведінкою. Показники самогубств також є високими серед уразливих груп, які зазнають дискримінації. Попередження самогубства полягає не тільки в піклуванні та участі друзів, а і в здатності розпізнавати ознаки суїцидальних намірів. Людина здійснює самогубство в тому разі, якщо життя не задовольняє її таким, яке воно є.

Отже, першим кроком психологічної допомоги людині має стати переконання її у тому, що життя можна та потрібно змінити на краще. Допомога полягатиме якраз у тому, щоб знайти разом із людиною шляхи, методи, способи та засоби, за допомогою яких можна досягти цих змін.

Варто знати про ознаки суїцидальних намірів:

  1. Попередня спроба самогубства: у багатьох людей, котрі закінчують життя самогубством, була спроба суїциду раніше.
  2. Усні погрози: деякі суїциданти досить чітко говорять про свої наміри. Існують прямі твердження: «Я не можу цього витримати», «Я не хочу більше жити», «Я хочу покінчити з собою». Часто вислови можуть бути замасковані: «Я не хочу створювати вам проблеми», «Скоро, дуже скоро цей біль буде позаду», «Вони дуже скоро пожалкують, коли я їх залишу» і т. ін. Всі погрози повинні сприйматися серйозно.
  3. Зміна в поведінці: наприклад, активні люди можуть стати замкнутими та заглибитись у себе, а нерішучі – здійснювати надзвичайно ризиковані вчинки. Сюди відносяться і незвичні покупки: людина може прагнути купити зброю, мотузку та інші речі, асоційовані з суїцидом.
  4. Різного роду залежності: токсикоманія, наркоманія, алкоголізм, ігроманія тощо.
  5. Відмова від майна: той, хто вирішив здійснити самогубство, може роздавати власні речі.
  6. Ознаки депресії: зміни у вживанні їжі, порушення сну, тривожність, неврівноваженість, втрата інтересу до діяльності.
  7. Проблеми в університеті: пропуски занять, емоційні вибухи чи інша поведінка, не властива даному студенту.
  8. Теми смерті: бажання закінчити своє життя може проявлятися у малюнках, поезії, записах у щоденнику і т. п.
  9. Раптові (неочікувані) стани ейфорії: людина має щасливий вигляд після тривалого депресивного стану. Це означає, що вона відчуває полегшення від остаточно прийнятого рішення про скоєння самогубства.
  10. Інші ознаки: часті інциденти, скарги на фізичний стан організму, агресивність, неадекватна поведінка з метою привернення уваги або досить тривале переживання горя після втрати близького.

Помітивши якусь із ознак (або їх комплекс), не варто її ігнорувати, адже це означатиме втрату дорогоцінного часу, по завершенні якого, добре підготувавшись, людина здійснить свій задум. Як показує психологічна практика, люди, які мали суїцидальну спробу та отримали потім психологічну допомогу, глибоко розкаюються у вчиненому та, як ніхто інший, прагнуть прожити своє життя до кінця.

ЗАПОБІГТИ САМОГУБСТВУ: КУДИ ЗВЕРНУТИСЬ ЗА ДОПОМОГОЮ?

Якщо ви помітили, що ваші близькі чи знайомі відчувають надмірну тривожність, депресію, зневірені чи відчувають за щось провину – неодмінно поговоріть з ними! Дізнайтесь якомога більше деталей про їх стан та запропонуйте допомогу. Найкраще рішення – звернутись до фахівця. Він може допомогти зрозуміти суть проблеми і зорієнтувати, як діяти далі.

Соціально-психологічна служба університету, а також локальні гарячі лінії допомоги в Україні, зможуть допомогти справлятися з емоційними проблемами.

Соціально-психологічна служба університету:

Психолог, к. психол.н.

Логвіна Оксана Анатоліївна

Тел. 0964273556

 

Психолог, к. психол.н.

Данчук Юлія Петрівна

Тел. 0676026858

Національна, професійна лінія з питань профілактики самогубств та підтримки психічного здоров’я «Lifeline Ukraine».

Тел. 73-33 (Працює 24 години на день, 7 днів на тиждень)

«Лiнiя допомоги» Тел.  (067) 975 76 76, (066) 975 76 76,  (093) 975 76 76

Соціально-психологічна служба університету

“Студентська республіка” запрошує на “ХІІІ Зимову Студреспубліку”

Всеукраїнська молодіжна громадська організація “Студентська республіка” запрошує на інтелектуальну подію сезону – “ХІІІ Зимову Студреспубліку” на тему “(Р)еволюційний план для прогресу України та людства”. Детальніше читайте за покликанням:

Для прогресу треба бути сміливими! (результати конкурсного відбору на ЗиСР-ХІІI)

Підготовка до молодіжного форуму “Всі свої”

22 лютого 2021 року відбулося засідання студентського активу навчальних закладів Кам’янець-Подільської об’єднаної територіальної громади. Основним питанням порядку денного було проведення молодіжного форуму “Всі свої”, який заплановано на травень. Метою форуму є знайомство, самопрезентація, поглиблення знань про свої права й обов`язки та налагодження співпраці учнівського і студентського самоврядування Кам`янець-Подільської ОТГ. На зустрічі К-ПНУ представляли: депутат міської ради, аспірант історичного факультету, модератор зібрання Олександр Марчук, спікер студентського сенату Аліна Власова, студентка факультету української філології та журналістики Аліна Довга, координатор роботи зі студентською молоддю Валентина Колодій. Було обрано оргкомітет, членами якого стали студенти нашого університету Аліна Довга (факультет української філології та журналістики) та Максим Сльозкін (історичний факультет) .
Під час засідання було обговорено вступні питання щодо організації та проведення заходу, визначено голову, заступника та секретаря оргкомітету, створено структурні підрозділи для кращої координації та злагодженої роботи.
Наша молодь активна і прагне рухатися до розвитку! Пишаємося цим.

Пам’ять про загиблих героїв Небесної Сотні завжди в наших серцях

20 лютого згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в Україні щорічно відзначають День пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Саме цими днями  під час Революції Гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого апогею…

20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Євромайдану. Як відомо, революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану. Життя невинних людей, котрим була неабияк важлива доля українців та України загалом .

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Того дня  на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною Сотнею», а під час прощання із загиблими лунала пісня «Плине кача…», яка стала українським народним реквіємом.

Сумний список Небесної Сотні розпочато 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану – Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже нараховувалось 9 загиблих. З 18 до 21 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 84 герої, після 21 лютого – ще 18.

Крім українців, жертвами  стали білоруси, вірмени та грузини. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні. 104-ом Героям Небесної Сотні Президент України Петро Порошенко посмертно присвоїв звання Героїв України, а троє іноземців (громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані) посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

Сьогодні в багатьох містах України проводять меморіальні заходи, присвячені пам’яті загиблих героїв.

Українці завжди мають пам’ятати, що Герої Небесної Сотні віддали своє життя за можливість України крокувати вперед і бути європейською країною. А це найвища цінність. Тому потрібно зробити все для того, щоб ця висока ціна була заплачена не дарма!

Ми – Єдина країна! Ми всі прагнемо одного – миру, спокою, міцної і квітучої держави та чистого неба над головою.

Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв Небесної Сотні в наших серцях. Пошануємо хвилиною мовчання всіх, хто поклав життя за долю, за волю, за незалежність і свободу нашої з вами єдиної України! Герої не вмирають, поки живе пам’ять про них!

Андріана Веркаш, голова студентського самоврядування 

історичного факультету 

Продовжуємо співпрацю з Британською Радою в Україні

Друзі, молодіжна команда К-ПНУ продовжує серію тренінгів за програмою Британської Ради “Активні Громадяни”, що реалізують у межах грантової угоди між Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка і Посольством Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні.

Команда фасилітаторів і представників Університету Огієнка щиро запрошує охочих долучитися до участі в наступному віртуальному локальному тренінгу, що відбуватиметься 10-13 березня 2021 року. Ураховуючи побажання учасників, усі активності відбуватимуться з 18.00.

На тренінгу ви отримаєте нові знання з:

– ефективного діалогу та комунації;

– налагодження конструктивної співпраці у своїй громаді;

– розуміння власної ідентичності.

Ви матимете змогу створити та реалізувати проєкт соціальної дії для розвитку громади, отримавши на нього фінансування.

На вас чекатиме приємний бонус: онлайн-сесія “Глобальний запит – локальне рішення” від Оксани Почапської, кандидата наук із соціальних комунікацій, доцента кафедри журналістики, експерта заходу, на якій буде закцентовано увагу на проблемі порушення прав людини в медіапросторі.

Реєстрація на тренінг за покликанням: http://surl.li/lsgx

Дедлайн – 06 березня 2021 року.

Об’єднуємося локально для того, аби діяти глобально!

Маским Сльозкін, магістрант історичного факультету,

сертифікований фасилітатор Британської Ради в Україні

Герб України – один із основних символів нашої держави

Державні символи кожного народу зазвичай пов’язані з багатовіковою традицією. І Українська держава не є винятком. Тризуб фігурує ще на монетах князя Володимира Великого, а потім, з деякими відмінностями, – Святополка і Ярослава Мудрого.

Цей знак було виявлено під час археологічних досліджень Десятинної церкви на фундаменті храму. Професор Михайло Грушевський стверджував, що це був родовий знак князя Володимира і Київської держави.

Про Тризуб, як український символ, говорили і в часи новітньої історії нашої держави. Відтак у грудні 1917 року Українська Центральна Рада затвердила Тризуб як Державний Герб УНР. Із 22 січня 1919 року, відповідно до Закону про возз’єднання, Тризуб було внесено до у крайового герба ЗУНР.

За часів Гетьманату Тризуб залишився в геральдичному вжитку. 24 листопада 1918 року спеціальна комісія схвалила проєкти герба та печатки, підготовлених Георгієм Нарбутом, але вони залишилися незатвердженими.

У Радянській Україні тризуб піддавався офіційній дискредитації, залишаючись символом національно-визвольного руху. У статті 166 Конституції УРСР (ред. 1989 р.) зазначено: «Державним гербом Української Радянської Соціалістичної Республіки є зображення серпа і молота, поміщених на щиті в променях сонця і в обрамленні колосся, з написом на стрічці: внизу вінка — “Українська РСР”, на правому витку – “Пролетарии всех стран, соединяйтесь!”, на лівому — “Пролетарі всіх країн, єднайтеся!”. Над щитом між колосками — п’ятикутна зірка».

19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю постановою затвердила Державний герб незалежної України. Ним став національний символ українців часів визвольних змагань XX століття – золотий Тризуб на синьому щиті. У документі зазначено про те, що: «зображення Державного герба України поміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов’язковим додержанням пропорцій зображення герба, затвердженого пунктом I цієї Постанови». Така ж інформація представлена і в статті 20 Конституції України.

Саме цим і визначено сучасне правове становище Державного Герба. Проте в колі науковців, юристів та істориків точаться дискусії щодо необхідності формування дизайну Великого Державного Герба України. Зокрема, у 2020 році було проведено відповідний конкурс, проте, як зазначає історик Тарас Чухліб – «Питання великого Герба – на часі, але тут варто наголосити на тому, що цей символ повинен відобразити усі історичні державотворчі періоди нашої історії та символіку Великої Скіфії, Антського царства, Київської Русі, Галицько-Волинського королівства, Козацької держави, а також наших національних держав 20 – початку 21 століття. Звичайно, що Тризуб як наш тисячолітній символ має бути головною домінантою Великого Герба».

Максим Сльозкін, магістрант 1 курсу історичного факультету, керівник наукового сектору студентського самоврядування історичного факультету

Відбулася тренінгова зустріч зі студентами в межах марафону «Чарівних змін» від соціально-психологічної служби К-ПНУ

Соціально-психологічна служба К-ПНУ в межах анонсованого марафону «Чарівних змін» провела тренінгову зустріч зі студентами університету. Мета зустрічі – стимуляція особистісного зростання його учасників шляхом аналізу стандартних неконструктивних настановлень, навчання навичкам саморегуляції думок, реакцій та емоцій, активізація позитивного мислення, розвиток упевненості в собі.

Унікальність марафону «Чарівних змін» полягає в тому, що ніхто не говорить, як потрібно прожити своє життя. Учасники самі навчаються «бачити» себе і життя навколо по-новому, а відтак роблять важливі для себе висновки. Завдяки використаній методиці «відкриття» учасник отримує доступ до нових рівнів свободи вибору й особистої сили, необхідних для створення майбутнього.

Марафон «Чарівних змін» – це можливість ознайомитися із самим собою: з особливостями свого характеру, мислення, сприйняття. Це дослідницький процес пізнання себе, а також процес набуття нових навичок; метод надання психологічної допомоги, який свідомо, планомірно і систематично застосовують у невеликій групі з метою зміни ставлення її учасників до соціального оточення і власної особистості.

Дякуємо студентам за відкритість, активність, креативність під час заняття. Чекаємо всіх охочих на індивідуальних та групових тренінгах.

З графіком роботи психологів соціально-психологічної служби можна ознайомитися запокликанням.

Соціально-психологічна служба К-ПНУ