Всеукраїнська молодіжна громадська організація “Студентська республіка” запрошує на інтелектуальну подію сезону – “ХІІІ Зимову Студреспубліку” на тему “(Р)еволюційний план для прогресу України та людства”. Детальніше читайте за покликанням:
Для прогресу треба бути сміливими! (результати конкурсного відбору на ЗиСР-ХІІI, оновлено)
22 лютого 2021 року відбулося засідання студентського активу навчальних закладів Кам’янець-Подільської об’єднаної територіальної громади. Основним питанням порядку денного було проведення молодіжного форуму “Всі свої”, який заплановано на травень. Метою форуму є знайомство, самопрезентація, поглиблення знань про свої права й обов`язки та налагодження співпраці учнівського і студентського самоврядування Кам`янець-Подільської ОТГ. На зустрічі К-ПНУ представляли: депутат міської ради, аспірант історичного факультету, модератор зібрання Олександр Марчук, спікер студентського сенату Аліна Власова, студентка факультету української філології та журналістики Аліна Довга, координатор роботи зі студентською молоддю Валентина Колодій. Було обрано оргкомітет, членами якого стали студенти нашого університету Аліна Довга (факультет української філології та журналістики) та Максим Сльозкін (історичний факультет) .
20 лютого згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в Україні щорічно відзначають День пам’яті Героїв Небесної Сотні.
Продовжувати читання Пам’ять про загиблих героїв Небесної Сотні завжди в наших серцях
Друзі, молодіжна команда К-ПНУ продовжує серію тренінгів за програмою Британської Ради “Активні Громадяни”, що реалізують у межах грантової угоди між Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка і Посольством Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні.
Команда фасилітаторів і представників Університету Огієнка щиро запрошує охочих долучитися до участі в наступному віртуальному локальному тренінгу, що відбуватиметься 10-13 березня 2021 року. Ураховуючи побажання учасників, усі активності відбуватимуться з 18.00.
На тренінгу ви отримаєте нові знання з:
– ефективного діалогу та комунації;
– налагодження конструктивної співпраці у своїй громаді;
– розуміння власної ідентичності.
Ви матимете змогу створити та реалізувати проєкт соціальної дії для розвитку громади, отримавши на нього фінансування.
На вас чекатиме приємний бонус: онлайн-сесія “Глобальний запит – локальне рішення” від Оксани Почапської, кандидата наук із соціальних комунікацій, доцента кафедри журналістики, експерта заходу, на якій буде закцентовано увагу на проблемі порушення прав людини в медіапросторі.
Реєстрація на тренінг за покликанням: http://surl.li/lsgx
Дедлайн – 06 березня 2021 року.
Об’єднуємося локально для того, аби діяти глобально!
Маским Сльозкін, магістрант історичного факультету,
сертифікований фасилітатор Британської Ради в Україні
Державні символи кожного народу зазвичай пов’язані з багатовіковою традицією. І Українська держава не є винятком. Тризуб фігурує ще на монетах князя Володимира Великого, а потім, з деякими відмінностями, – Святополка і Ярослава Мудрого.
Цей знак було виявлено під час археологічних досліджень Десятинної церкви на фундаменті храму. Професор Михайло Грушевський стверджував, що це був родовий знак князя Володимира і Київської держави.
Про Тризуб, як український символ, говорили і в часи новітньої історії нашої держави. Відтак у грудні 1917 року Українська Центральна Рада затвердила Тризуб як Державний Герб УНР. Із 22 січня 1919 року, відповідно до Закону про возз’єднання, Тризуб було внесено до у крайового герба ЗУНР.
За часів Гетьманату Тризуб залишився в геральдичному вжитку. 24 листопада 1918 року спеціальна комісія схвалила проєкти герба та печатки, підготовлених Георгієм Нарбутом, але вони залишилися незатвердженими.
У Радянській Україні тризуб піддавався офіційній дискредитації, залишаючись символом національно-визвольного руху. У статті 166 Конституції УРСР (ред. 1989 р.) зазначено: «Державним гербом Української Радянської Соціалістичної Республіки є зображення серпа і молота, поміщених на щиті в променях сонця і в обрамленні колосся, з написом на стрічці: внизу вінка — “Українська РСР”, на правому витку – “Пролетарии всех стран, соединяйтесь!”, на лівому — “Пролетарі всіх країн, єднайтеся!”. Над щитом між колосками — п’ятикутна зірка».
19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю постановою затвердила Державний герб незалежної України. Ним став національний символ українців часів визвольних змагань XX століття – золотий Тризуб на синьому щиті. У документі зазначено про те, що: «зображення Державного герба України поміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов’язковим додержанням пропорцій зображення герба, затвердженого пунктом I цієї Постанови». Така ж інформація представлена і в статті 20 Конституції України.
Саме цим і визначено сучасне правове становище Державного Герба. Проте в колі науковців, юристів та істориків точаться дискусії щодо необхідності формування дизайну Великого Державного Герба України. Зокрема, у 2020 році було проведено відповідний конкурс, проте, як зазначає історик Тарас Чухліб – «Питання великого Герба – на часі, але тут варто наголосити на тому, що цей символ повинен відобразити усі історичні державотворчі періоди нашої історії та символіку Великої Скіфії, Антського царства, Київської Русі, Галицько-Волинського королівства, Козацької держави, а також наших національних держав 20 – початку 21 століття. Звичайно, що Тризуб як наш тисячолітній символ має бути головною домінантою Великого Герба».
Максим Сльозкін, магістрант 1 курсу історичного факультету, керівник наукового сектору студентського самоврядування історичного факультету