Друзі, молодіжна команда К-ПНУ продовжує серію тренінгів за програмою Британської Ради “Активні Громадяни”, що реалізують у межах грантової угоди між Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка і Посольством Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні.

Команда фасилітаторів і представників Університету Огієнка щиро запрошує охочих долучитися до участі в наступному віртуальному локальному тренінгу, що відбуватиметься 10-13 березня 2021 року. Ураховуючи побажання учасників, усі активності відбуватимуться з 18.00.

На тренінгу ви отримаєте нові знання з:

– ефективного діалогу та комунації;

– налагодження конструктивної співпраці у своїй громаді;

– розуміння власної ідентичності.

Ви матимете змогу створити та реалізувати проєкт соціальної дії для розвитку громади, отримавши на нього фінансування.

На вас чекатиме приємний бонус: онлайн-сесія “Глобальний запит – локальне рішення” від Оксани Почапської, кандидата наук із соціальних комунікацій, доцента кафедри журналістики, експерта заходу, на якій буде закцентовано увагу на проблемі порушення прав людини в медіапросторі.

Реєстрація на тренінг за покликанням: http://surl.li/lsgx

Дедлайн – 06 березня 2021 року.

Об’єднуємося локально для того, аби діяти глобально!

Маским Сльозкін, магістрант історичного факультету,

сертифікований фасилітатор Британської Ради в Україні

Державні символи кожного народу зазвичай пов’язані з багатовіковою традицією. І Українська держава не є винятком. Тризуб фігурує ще на монетах князя Володимира Великого, а потім, з деякими відмінностями, – Святополка і Ярослава Мудрого.

Цей знак було виявлено під час археологічних досліджень Десятинної церкви на фундаменті храму. Професор Михайло Грушевський стверджував, що це був родовий знак князя Володимира і Київської держави.

Про Тризуб, як український символ, говорили і в часи новітньої історії нашої держави. Відтак у грудні 1917 року Українська Центральна Рада затвердила Тризуб як Державний Герб УНР. Із 22 січня 1919 року, відповідно до Закону про возз’єднання, Тризуб було внесено до у крайового герба ЗУНР.

За часів Гетьманату Тризуб залишився в геральдичному вжитку. 24 листопада 1918 року спеціальна комісія схвалила проєкти герба та печатки, підготовлених Георгієм Нарбутом, але вони залишилися незатвердженими.

У Радянській Україні тризуб піддавався офіційній дискредитації, залишаючись символом національно-визвольного руху. У статті 166 Конституції УРСР (ред. 1989 р.) зазначено: «Державним гербом Української Радянської Соціалістичної Республіки є зображення серпа і молота, поміщених на щиті в променях сонця і в обрамленні колосся, з написом на стрічці: внизу вінка — “Українська РСР”, на правому витку – “Пролетарии всех стран, соединяйтесь!”, на лівому — “Пролетарі всіх країн, єднайтеся!”. Над щитом між колосками — п’ятикутна зірка».

19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю постановою затвердила Державний герб незалежної України. Ним став національний символ українців часів визвольних змагань XX століття – золотий Тризуб на синьому щиті. У документі зазначено про те, що: «зображення Державного герба України поміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов’язковим додержанням пропорцій зображення герба, затвердженого пунктом I цієї Постанови». Така ж інформація представлена і в статті 20 Конституції України.

Саме цим і визначено сучасне правове становище Державного Герба. Проте в колі науковців, юристів та істориків точаться дискусії щодо необхідності формування дизайну Великого Державного Герба України. Зокрема, у 2020 році було проведено відповідний конкурс, проте, як зазначає історик Тарас Чухліб – «Питання великого Герба – на часі, але тут варто наголосити на тому, що цей символ повинен відобразити усі історичні державотворчі періоди нашої історії та символіку Великої Скіфії, Антського царства, Київської Русі, Галицько-Волинського королівства, Козацької держави, а також наших національних держав 20 – початку 21 століття. Звичайно, що Тризуб як наш тисячолітній символ має бути головною домінантою Великого Герба».

Максим Сльозкін, магістрант 1 курсу історичного факультету, керівник наукового сектору студентського самоврядування історичного факультету

Соціально-психологічна служба К-ПНУ в межах анонсованого марафону «Чарівних змін» провела тренінгову зустріч зі студентами університету. Мета зустрічі – стимуляція особистісного зростання його учасників шляхом аналізу стандартних неконструктивних настановлень, навчання навичкам саморегуляції думок, реакцій та емоцій, активізація позитивного мислення, розвиток упевненості в собі.

Унікальність марафону «Чарівних змін» полягає в тому, що ніхто не говорить, як потрібно прожити своє життя. Учасники самі навчаються «бачити» себе і життя навколо по-новому, а відтак роблять важливі для себе висновки. Завдяки використаній методиці «відкриття» учасник отримує доступ до нових рівнів свободи вибору й особистої сили, необхідних для створення майбутнього.

Марафон «Чарівних змін» – це можливість ознайомитися із самим собою: з особливостями свого характеру, мислення, сприйняття. Це дослідницький процес пізнання себе, а також процес набуття нових навичок; метод надання психологічної допомоги, який свідомо, планомірно і систематично застосовують у невеликій групі з метою зміни ставлення її учасників до соціального оточення і власної особистості.

Дякуємо студентам за відкритість, активність, креативність під час заняття. Чекаємо всіх охочих на індивідуальних та групових тренінгах.

З графіком роботи психологів соціально-психологічної служби можна ознайомитися запокликанням.

Соціально-психологічна служба К-ПНУ

12 лютого 2021 року в К-ПНУ відбулися вибори делегатів до складу вчених рад факультетів. За результатами голосування вважати обраними делегатами:

1. Касянчук Софію Сергіївну (факультет іноземної філології);
2. Матвеєву Анастасію Олегівну (педагогічний факультет);
3. Микитюк Ірину Мирославівну (педагогічний факультет);
4. Столярчук Катерину Володимирівну (факультет корекційної та соціальної педагогіки і психології);
5. Гірчук Анастасію Романівну (фізико-математичний факультет);
6. Голованчук Каріну Віталіївну (факультет фізичної культури).

 У 2012 році засновниця відомого сайту дитячої книги Delightful Childern’s Books, американка Еммі Бродмур започаткувала Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day). З того часу 14 лютого у всьому світі відзначають це свято, мета якого – заохотити людей з усього світу подарувати книгу бібліотеці, друзям, родичам та об’єднати всіх поціновувачів читання.

З 09 до 19 лютого 2021 р. студентський сенат К-ПНУ організовує акцію «Подаруй книгу». Здобувачі вищої освіти, науково-педагогічні працівники, співробітники університету та всі охочі можуть долучитися до акції. Для цього необхідно дібрати книги (наукові, навчальні, дитячі та ін.), які можна подарувати бібліотеці К-ПНУ, закладам освіти Кам’янця-Подільського та тим, хто їх потребує.

Книги можна приносити до 202 каб. головного корпусу університету.

Керівник навчального відділу Людмила Горчак та кандидат біологічних наук, доцент Іван Федорчук уже долучилися до акції та передали книги, які незабаром знайдуть своїх читачів.

20 та 21 січня 2021 року студенти природничо-економічного факультету здійснили вибір голови студради, делегатів до складу вчених рад факультету та університету, представників на збори трудових колективів факультету та університету, до складу конференції університету.

Головою студентської ради природничо-економічного факультету обрано Данчук Олександру Олександрівну, студентку І курсу освітнього ступеня «бакалавр».

До складу вченої ради природничо-економічного факультету студенти обрали Ужицьку Тетяну Володимирівну, до складу вченої ради університету – Данчук Олександру Олександрівну, Ужицьку Тетяну Володимирівну

На конференції трудового колективу університету природничо-економічний факультет представлятимуть: Гедзик Дмитро Володимирович, Данчук Олександра Олександрівна, Кравчук Владислав Олександрович, Ужицька Тетяна Володимирівна.

Делегатами до складу зборів трудового колективу природничо-економічного факультету обрано: Булиму Анастасію Сергіївну, Гедзик Дмитра Володимировича, Грохольську Вікторію Вікторівну, Данчук Олександру Олександрівну, Котляр Анну Сергіївну, Кравчука Владислава Олександровича, Луцик Олену Володимирівну, Моспан Тетяну Володимирівну, Наумук Ярослава Васильовича, Норкіну Анастасію Володимирівну, Олійник Катерину Валеріївну, Турун Юлію Олександрівну, Ужицьку Тетяну Володимирівну, Хопту Христину Юріївну, Шмайлюк Юлію Вадимівну.

Делегатами до складу конференції студентів університету з числа студентів природничо-економічного факультету стали: Адамчук Роман Олександрович, Амосов Дмитро Євгенович, Андрощук Артем Вадимович, Білоус Вікторія Василівна, Варварук Ірина Романівна, Власюк Світлана Анатоліївна, Гакман Ольга Миколаївна, Галянт Юрій Васильович, Гедзик Дмитро Володимирович, Гнатович Марія Миколаївна, Гросуляк Марія Іванівна, Данилюк Вадим Олександрович, Катеренюк Аліна Миколаївна, Кату
шинський Ярослав Володимирович, Качур Сніжана Юріївна, Кононов Олег Анатолійович, Концунтейло Марія Сергіївна, Коптєва Тетяна Валеріївна, Луцик Олена Володимирівна, Наумук Ярослав Васильович, Норкіна Анастасія Володимирівна, Олексик Катерина Іванівна, Остапчук Максим Олександрович, Павко Стефанія Олегівна, Павленко Марина Миколаіївна, Пряморукова Софія Ігорівна, Пукас Тетяна Русланівна, Семенишина Анастасія Богданівна, Стозуб Вадим Романович, Столярець Мирослава Андріївна, Тодоріка Ксенія Юріївна, Турун Юлія Олександрівна, Угрин Христина Михайлівна, Шмайлюк Юлія Вадимівна, Шмігель Оксана Володимирівна.